| Сімон Келдаш | ПУЦА | Пуцін. |
| Мукачівський фатюв | СЕЛЕП | Ще використовують при описі «далекої людини» чи «селюка». Селеп споріднений до сучасного «гальмо» |
| Оксана | ЗАКАПЧАТИ | Застібнутися |
| украінець | ВИЛИЦІ | Вилиці і є.скроні і вилиці це взагалі про різне.знову жах |
| Українець | ВЕРХНИНА | Сливки ‚не кажуть .Вершки правильно. |
| Українець | ВЕРСТНИК | Ровесник,так не кажуть .Одноліток |
| Українець | ВАТУЛЯ | Подросток такого слова немає ‚а от підліток є,жахливий переклад |
| Василь Тюх | НАСТАРО | гордість гордо є му з того настаро як то вчинив |
| Петрович | БІСОЛМЫ | Кулько раз писати, що то «Бішолма»! |
| Петрович | БІШАЛМА | Бішолма |
| Володимир | ЗАВАДИВСЯ | повісився |
| Тимофій | САНУВАТИ | Поважати, Шанувати |
| Юрій | ШАРАГЛІ | Шараглі |
| Nick Pidmalivski | РУЖА | РОЗА.. ТРОЯНДА.. РУЖА БОЖА.. |
| Nick Pidmalivski | СЕГЕЛЕТ | РОЗВИЛКА.. ПЕРЕХРЕСТЯ.. |
| Nick Pidmalivski | КАПУСТРІПА | ЦЕ ОВОЧ РОСТЕ В ЗЕМЛІ ЯК БУРЯК |
| Геродот | ВАГАШ | Словник української мови (Борис Грінченко, 1937 рік) каже, що Вагаш - "Дорога, якою ходять у полонинах вівці до пасовища". Приклад вживання: "Іти вагашем на полонину". А у сучасному вжитку на Закарпатті слово вагаш (від угорського vágás — вирубка, різання) найчастіше означає саме ділянку вирубаного лісу або лісосіку. Часто можна почути фрази на кшталт «пішов на вагаш за дровами» або «збирати малини на вагаші» (оскільки на місці вирубок часто розростаються ягоди). Отже, історично "вагаш" це просто дорога через ліс або просіка, сьогодні ж місцеві жителі гір називають "вагашем" конкретне місце, де проводилася заготівля деревини. |
| Марія | ВАГАШ | Вагаш - це ділянка вирубаного лісу у Закарпатті. |
| Теодор | НЕВАЛОВШНИЙ | І НЕДЫБАВЫЙ також |
| Теодор | БІЛЬМА | Так, вікіпедія каже, що українське "Більмо" (лейкома, грец. leukoma, букв. «біла дошка») — стійке помутніння рогівки ока, що утворюється внаслідок її руб |
| Олекса Бартованець син Івана, онука Олекси з села Сухий. | БІЛЬМА | Білі плями на очах. Катаракта на очах. |
| Олекса Бартованець син Івана, онука Олекси з села Сухий. | ЧИТАВО | Поважно поводить себе людина. "Чилядь читаво ся має" |
| Андрій | ЧИТАВО | Потужно |
| Шломо | НЯРІКА | nyári konyha (нярі коньго) з угорської і є літня кухня) |
| Валька | НЕВАЛОВШНИЙ | Валовшний (здатний, здібний), неваловшний (не здатний. не здібний). Але слово неваловшний мае багато синонімів у закарпатській мові. Також кажуть: Недуйдавый, Чампош, Кылавый, Слутавый |
| Василь | СЕРСАМА | Серсама-сарсила(лат)-рюкзак римських легіонерів вагою13 кг.з різним начинням. |
| Pikuj | НАЙ СЯ НЕ ПРИКАЗУЄ | Як перекласти на словацьку Най ся не приказує |
| папа римськый | ПРУГУН | провулок |
| Іван | ПЕРЕДИЛЛЯ (ПЕРЕНИЗЬ) | "Передоли" і "Перенизь" у нас - мікротопоніми (назви урочищ), що означають нерівну горбкувату місцевість, а не перевал. У закарпатців "перевал" = прислоп (прислуп,присліп), присліпчик, присліпці ... |
| Русин Карпат | БОГАЧІ | Богач на закарпатті - це хіба не різновид кукурудзяного хліба, випеченого у печі, або солодкого десерту з кукурудзяного борошна? |
| Богдан | БОГАЧІ | Боґач (саме через літеру Ґ) - це дійсно кремзлик, чи кийзлик. Але всі ці три слова - із різних Закарпатських діалектів. А загальновживана українська назва цієї страви - ДЕРУНИ )) |
| Дмитро | СЕГЕЛЕТ | Кут у будинку |
| Русин Карпат | ГАЛЫМПАК | На Закарпатті, ЛЫМПАК - нездібний, бездарний чоловік |
| Дмитро | УНУЧА | Грязна тряпка - це ганчірка, а унучи це портянки! Чисті нові портянки - також унучи, онучи. Це слово використовували скрізь по всій Україні (це шмат тканини який намотували на ноги, взуваючи чоботи)! |
| Ілько | НЕМ ТУДОМ | nem tudom - це з угорської "я не знаю", "не розумію"! На закарпатті так кажуть, але здебільшого пародіючи угорську мову. |
| Русин Карпат | ТЯМИТИ | Чи тямишь Іване, якись ми косиці дарив у молодости? |
| Русин Карпат | КИРИНЯ | Брага для паленки |
| Русин Карпат | ЛУПИНА | Шкірка з овочів та фруктів, часто з картоплі. Але слова ЛУПИНА має і переносне значення: типу нічого не варте. |
| Русин Карпат | ЛАРМА | Не роби ларму в кучи (не починай сварку в хаті) |
| Русин Карпат | ЛАНЦ | Ланц також на біціглях (велосипедний ланцюг) |
| Русин Карпат | КАНТА | Невеликий алюмінієвий або емальований бідон для молока або сметани Або ж, склянна посуда для вина - Канта |
| Русин Карпат | РІПА | Ріпа мяцкана - топтані крумплі (Картопляне пюре - українською) |
| Русин Карпат | ФОЛВИЙДА | Або Фолвідов (картина, гобелен) |
| Русин Карпат | КОПОНЯ | Копоня твою дурна |
| Русин Карпат | МЛОЙИТЬ | Так ня млойить, що їзів бим хоть що |
| Русин Карпат | ГАРПІЧОВКА | Солодкі крумплі (земляна груша), щи кажуть на Закарпатті скорочено: Пічовка, Ріпа (по аналогії з картоплею) |
| Володя | СЛАВА ЙСУ | - СЛАВАЙСУ - уйедно (як одне слово звучить) - Слава навіки Богу Йсу - скорочено Ісус! |
| Варя | ЛЕКВАР | Слово Леквар - угорського походження і переводиться як: повидло, джем |
| Варош | ЛАЙБИК | Безрукавка в комплекті до анцуґа - йсе і йе лайбик! |
| Yaroslav | ГЫЧКА | Дораз ти Гычку забью в рот, обись мовчав |